Сторінка:Майк Йогансен. Вибрані вірші (1930).djvu/67

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ДОН ХОЗЕ ПЕРЕИРА

 

Степами має сива борода,
Веде вівса і попасає просо
У край землі, де голуба вода
Стоїть у озері, підтикана і боса.

А небом їдуть водяні вози
Над океаном орної країни,
Старий карло береться за гузир
І хмарам набатовує на спини.

По берегах повстання і пісень,
Над ріками радянських революцій
В далеку путь налагодився день
До ірію, де всі вони зіллються.

 

1928