з'являлась індустрія. Ми різали ліси — але з них вставали ліса.
З ЛІСІВ ЛІСА
Пливуть верхівля
в синім плесі неба,
Накупчуючись хмари зачіпляються за крони
І розійнявшися пливуть,
пливуть плотами
У теплий південь
вогкі ешелони.
Нерухомо ростуть дерева!
Як чорні цифри незчисленними рядами
По вінця повні
водозбірні цебра.
Прийдуть вітри
і гуляють до лісів,
Сокочуть птиці,
веврики несуть
в сутемні дупла
кедрові горіхи в стіс.
Але внизу дзвеніння, дзизкіт, скрегіт, спів
Лісовики — ми ріжем ліс.
З числа стає нам громадянин кедр,
Підводимо під нього кругову:
Коротка пісня
— лісових катедр,
Професор тихо валиться в траву.
Як чорні цифри
ще стоять колеґи.
|
