„Жив я там три роки. Разом полювали, вкупі їли, в одній саклі спали, і мене не вбито і не зарізано. Хоча доводилося абсолютно деяких заарештовувати і приставляти до міста з наказу суду, а коли і з власних міркувань пролетарської диктатури.
„Був я там сам один у міліції, управління моє було коли в саклі, коли в садку, а коли й у горах, підстерігаючи ведмедя.
„Сам писав циркуляри, звіти, бухгальтерію і статистику.
„І не те, щоб усе було мирно й гаразд і щоб не точилася людська кров. Точилася, як конкретний факт сьогоднішнього дня. Мулла нищечком під'южував малосвідомі прошарки підкуркульницького населення проти бідняцької сільради і проти збройних сил республіки; цебто проти міліції в моїй особі. Секретаря сільради забито, покликавши немов би за тим, щоб роз'яснив закони про ліквідацію куркульні, а де-факто його зарізано ножем у сферу живота і печінки.
„Учинив я слідство і установлено конкретно, що, котрі різали, є малосвідомі мусульмани, а організатор і комендант цього антирадянського акту є мулла.
„Треба арештувати. Отже, думаю, був Сергій і по Сергієві. Це, мовляв, мені недовго вже зосталося і жити. Як поставить мулла проблему, хто за Коран, а хто абсолютно проти Корану, так мені і саксаган.
„Пішов побалакати все ж до бідняцького активу — чи не реквізувати в мулли своєчасно Коран і, так би мовити, вирвати тимчасово з його рук ідеологічну зброю буржуазної філософії.
