Сторінка:Майк Йогансен. Поезії. (1933).djvu/125

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

На майдані куриться мітинґ —
Роковини смерти Леніна.
— Птицею клюнув вітер,
Зідхнув, завмер у знаменах.

Тихо, що мак сій,
Завмер уражений натовп:
Через зомлілий рій
Пройшов невідомий оратор.

— Де був ти, старий товаришу,
Очі сплющені, губи сині?
— Стомився я в довгім марші,
Із Росії йшов на Вкраїну.

Переходив озера і ріки,
У сніг вгрузав по коліна,
Закрив мені вітер повіки,
Мороз мені серце вийняв.

Точився незораним полем,
Смертельними брів ланами,
Продерся крізь хуґу й голод:
Я тут. Я буду з вами,

Я буду з вами довіку, —
Сказав — і щез Ленін.
— Птицею клюнув вітер,
Зідхнув, завмер у знаменах.

1927

124