Гей, по́жа! Стерно рипить у руці
Пожій. Завертає шаланда ліво.
Висипають сіть молоді ловці.
Орцій. Набирає вітру клівер.
Не раз, і не два висипали сіть,
Насипали живим шаланду сріблом
По борт, по вінця риба лежить
Для братів, для робочих добута риба.
І от розібрався малий вітерець,
Покинуто весла, мов птиці
Самі випливають шаланди на герць
За моря синяву границю.
І знов висипають, і моряний лан
Родить живосрібляні гори,
Де в борознах сплився зелений лиман
Із синьою хвилею моря.
Та борозни глибше заорює вітер,
Жене в буржуазні краї трамонтана,
Хитає шаланди, напружує сіті,
Збиває з зеленої грані лимана.
Спускай топселі. Керуй у вітер.
Варуйся хлопці. На рифи бери.
Ще зима у воді. Ще зима на світі,
Ще навіть не провесна. Ще не апріль.
