Налетів бурхайло і пінна бруя̀
Шумує під прову, біжить у борінній
Путі, як плуг у чорних полях,
Зарипіли стерна в холодній піні.
У море. Вперед. Нема вороття.
Летять мартини за неба двері.
Від неба й до неба бурхайла стяг,
Чим далі і далі блигомий берег.
Блигомий берег потоп у бурі,
Над борт, вище борту бурують хвилі,
Чорніють неба кренні краї,
І стали сторч і море укрили.
Ламає реї лихий борвій,
Шаланди шалаються як старці —
— Спускай шпринтовий. Шматай. Рви.
— Клівер. Клівер держи у руці.
— Рятуйся браття. Рибу скидай!
— Гуде забрати здобич море.
Вода воює — по самий край
Бушприту здіймаються водяні гори.
— Орцій. Крізь бурю реве старий.
— Чи пан, чи пропав — усе одно.
— Орцій! Додому. Орцій бери.
— Хто займе рибу, пущу на дно!
147
