Сторінка:Майк Йогансен. Поезії. (1933).djvu/17

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


Люблю тебе — не знаю слів
Тієї пісні лісової.

Крізь верховиння ясенів
Сніжини розтають весною.
Пташиний виклюнеться спів
Із лісовиного спокою…

Хай пронесеться листям спів
І спиниться понад тобою.

16