Сторінка:Майк Йогансен. Поезії. (1933).djvu/171

КОМУНІСТИЧНИЙ БАТАЛЬЙОН

Тоді одному батальйонові Червоного Ввідного Комуністичного полку дано наказа: „Вмерти, але ворога не пустити“.

 

Комуністи стояли
 на дворі коло хати,
Гомоніли тихо
 про похід минулий,
„Рано на Київ“
 і раптом почули,
Серед нас хтось мовчки сказав
 „спати“.

Але сонце зійшло
 аж там — серед бору
Між чорними соснами,
 сестрами вгору,
Мов кулеметний диск,
 сонце!

Руки хололи,
 і нагрівалася сталь.
О, воле! За тебе
 рук не жаль.
Командир спіткнувся
 об корінь

170