Сторінка:Майк Йогансен. Поезії. (1933).djvu/175

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


„Не ждіть рятунку ні від кого,
Ні від богів, ні від царів“
 — Кого ще несуть ноги,
 ще раз
 вперед,

На мить одскочили,
А–а. Співати.
Намели на групку
 впрост кулемет
(На півмертвих
 навалюють
 трупи).
Наш останній бій,
 на Київ
 вперед.

Ще візьмем Київ
І вас розстріляєм,
 кати,
Ваш час іде.
Сонце вийшло з-за хмар.
 Батальйона немає,
Комунари умерли,
Розцвітає над полем день.

Ряди за рядами
 ідуть
 молоді
 жити.

174