Сторінка:Майк Йогансен. Поезії. (1933).djvu/20

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


Тихий бог
 Курій
У синім морі мрії
 Острови хмарки
 За край тривог
 З цигарки.

„Серед дорог
 Голодний, мокрий плину,
 Як Сагайдачний
 На Вкраїну,
 Козак вчорашній,
 Інок нині.

І лісом, ледве дим зотліє,
Багаття сиві, сині мрії —
Що сміх дівочий там у полі,
„Як любі очі — у недолі“.

 Летять, летять
Слова сереброкрилі
 На сіножать без ліку білих лілій.
 Курій і бог
 Збираю незчисленні

19