Сторінка:Майк Йогансен. Поезії. (1933).djvu/24

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


МІСЯЦЬ
Богам і білим — кінець.


В перелогах у поле
Лягла перевтомлена ніч,
Місяць розсипав соли
— Регочеться дурень двосічний.

О, як люто заздрить людині
На небі мрець голомозий,
В море мертве і синє
Зануривсь у дикій тривозі.

Дотанцьовує білий блазень
Уночі танець останній,
Сіє сіль, суятиться і казиться…
— За горами бреде світання.

1921

23