Сторінка:Майк Йогансен. Поезії. (1933).djvu/25

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


ПОСУХА

Над селами хмари
 Похилі,
І тоскно в блакить
Простягають руки безсилі…
 Оце тільки лишилось,
 Що плакать.

О, так залетіли далеко
В такий голубіючий ірій,
Білопіняве пір'я стелили
Над селами хмари…
 Сліз ні краплі —
 Оце нічим лишилось
 І плакать.

1921. Голод.

24