Перейти до вмісту

Сторінка:Майк Йогансен. Поезії. (1933).djvu/73

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ПІСНЯ

 

Ой, над стогами стоголосом зграя заграла,
В дерево дзвоном зеленим ударила мить.
Мало тобі, моє серце, цієї зграї, замало?
Грають нові й нові, грають на Захід і Схід.
 Грай,
 зграє,
 грай.
 Край
 краї
 вкрай.
 Грай,
 зграє,
 грай.
Хай неосяжну ріллю не доорюють рала,
Хай під корінням залізо незбуджене спить.
Чуєш, стоголосом радісна зграя заграла,
В дерево дзвоном зеленим ударила мить.
 Грай,
 зграє,
 грай.

72