Перейти до вмісту

Сторінка:Майк Йогансен. Поезії. (1933).djvu/78

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Аби в гармонії миру,
 Як меч,
Мов лелека,
 Осягти, захопити ще одну
 невторовану путь,
Коли на землі Комуна —
 Один величний ірій —
І лише смерть,
 Як і рані,
Жертиме гірших і ліпших,
 Останній тиран
В океані Комуни…

І ще раз, ізнову
У цвинтарях книгозбірень,
У поемах забутих поетів,
У якійсь старовинній Леніна й Маркса науці
Розкопають люди
Одне напівзмерле забуте слово.
 І слово це буде:
 Революція.

1925

77