оповідання вельмичесного отця Чарлза Кінгзлі, запхали його в мішок і пішли на збори КНС.
КНС відіграють велику ролю в сучаснім болгарськім селі. Серед болгар-селян відносно небагато партійців. Керовані партійцями комітети подекуди мало не виконують ролю сільпартосередків. Детальніше ми це побачимо в Радоловці.
УВЕЛИЧИВАЙТЕ РОЗМАХА НА СОЦИ-
АЛИСТИЧЕСКОТО СОРЕВНОВАНИЕ
Цей плякат висить у залі сільради, де відбуваєтся районова нарада НКС-ів, між портретами Петровського й Благоєва. На повістці денній доповідь про вибори до КНС, і до сільрад через тиждень після того.
— Кулак он хитрий. Он сам такового не скажеть, но через підкулачників обрабативаєть часть нашого активу, приманивая такового к себе…
Говорить невеликий, енерґійний болгарин. Він говорить мішаною мовою, бо на райнараді, окроме болгар, є українці, німці, росіяни з сусідніх сіл. Мова його мішана, але чітка й енерґійна, і його слухають уважно. Ми сидимо поруч із головою КНС села Радоловка, де колгосп «Комунар». Це зовсім молодий, ледве жонатий парубок з блідим обличчям, не дуже й схожий на болгарина. Коли скінчиться нарада, ми поїдемо з ним у Радоловку. У тім самім ряді сидить зам председателя на колгосп «Комунар» кубанець двадцятьп'ятьтисячник Кошевський, мовчазний білявий гігант, моторист з професії. Далі маленький диспептичний чоловічок, член радоловської сільради, інтеліґент. З кишені його пальта виглядає пляшка молока. Йому не можна палити, пити горілку, їсти рідний болгарський перець і багато любити. Коло дверей притулилися двоє здоровенних дядьків, що привезли радоловців колгоспівською тачанкою. В одного довгі чорні, в другого довгі руді вуса. Вони стоять із батіжками; їм не терпиться якнайскорше виїхати, бо поночі трудно пливти грязюкою. Всі вони, окреме Кошевського, болгари.
27