Сторінка:Майк Йогансен. Три подорожі (1932).djvu/34

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

кошари на 300 овець. Бо є постанова в районовому маштабі всю племінну вівцю віддавати колгоспові «Комунар», як найміцнішому й наупорядкованішому.

Отже протягом найближчих місяців колгосп «Комунар» годуватиме над тисячу овець.

Колектив «Комунар» — дитина вже чималого віку. Про колективізацію в селі Радоловка так лаконічно розповідає невідомий історіограф:

«Колективізація в селі Радоловка почалася з 1922 року. Організувався колектив «Червоний Промінь» з 9-ти членів, «каковой» і проіснував до 1924, а далі розпався з усякояких причин. Не було відповідальних досвідчених керівників, не було допомоги з боку громадських організацій і, нарешті, у складі колективу був куркуль. Цей куркуль розвалив колектив зсередини.

«На місці розваленого колективу року 1926-го організувався соз «Труд» з 5-ти членів. Пізніше він розвинувся в артіль «Рівність», «каковая» мала 16 членів. Завдяки клясовій чистоті членів артілі і її авторитетові серед трудящих мас села на 1 серпня 1929 року в селі було вже три артілі, що об'єднували 107 господарств. У лютому місяці 1930 року всі три артілі сполучилися в одну артіль «Комунар». Завдяки правильній постанові роботи в артілі «Комунар», відповідному керівництву і добре налагодженому рахівництву (соціялізм — це обрахунок) артіль «Комунар» протягом лютого місяця виросла, об'єднавши всіх 207 господарств.

«На перше квітня 1930 року артіль «Комунар» об'єднувала 216 господарств. Усіх же господарств на селі під той час було 218, що й складало на 1 квітня 1930 року 99% колективізації села.

«Із квітня місяця й до червня місяця одщепилося й вичищено 75 господарств (!). Причини одщеплення були ті, що група куркульських експортних господарств повели аґітацію серед малосвідомих бідняків та середняків. «Каковиє» і піддалися їхньому впливові й вийшли з артілі, забравши з собою свій живий та мертвий інвентар. Після одщеплення й чистки в артілі «Комунар» на 1 червня 1930 року залиши-

32