Так жили італіець Манцоні й вантажникова жінка довгий час і були задоволені з своєї фортуни.
Аж ось одного прекрасного майже безхмарного й дуже теплого літнього дня жінка італійця Манцоні дізналася, що чоловік її, італієць Манцоні, поводиться таким способом із вантажниковою жінкою. І приїхала на станцію. У правій кишені її літнього пальта щось було. І що це було, про те догадався італієць Манцоні, хоч він ще не встиг її побачити.
Жінка італійця Манцоні попрохала, щоб його викликано до неї. Але він до неї не пішов, а прохав переказати їй ось що.
Що він, італієць Манцоні свідомий того, для чого жінка його приїхала на станцію. Що він також догадується, що саме вона привезла з собою в правій кишені свого пальта. Що це не є щось інше, як банка з сірчаним квасом, який, сірчаний квас, вона, без сумніву, хоче линути йому в лице. Що він ні в якім разі не хоче, щоб обличчя йому обілляли сірчаним квасом. Що, з другого боку, він, італієць Манцоні, сам також свідомий тих неприємних почувань, що він завдавав їй, своїй жінці. І що він пропонує їй висилати у Мелітопіль, місто бджіл, суму, достатню їй для прожиття, акуратно щомісяця.
Вислухавши таких його слів, переказаних через посланця, жінка італійця Манцоні віддала банку з сірчаним квасом і, пішовши до нього, мирно з ним умовилася щодо розмірів суми й коли її присилати. Так, нарешті, немов та труба при млині, все устатковалося й опинилося на належнім місці.
Після цього ми з отцем Чарлзом Кінгзлі теж розповіли кожен історію свого життя, а тачанка наша чимраз наближалася до Радоловки.
у колгоспі «Комунар» оце збудували свинарник на 75 свиней. Покищо немає де дівати приплід і по одному поросяті віддають на кожного члена артілі, за плату 10 карбованців. Побудовано також кошару на 90 овець і будується ще
31
