другої години дня вже був вільний. Тут же коло молотарки він мився, одягав чисту сорочку і йшов гуляти. Просте зложення сили дало колосальну економію енерґії.
Колектив «Комунар» уже побачив недалекі обрії велетенського майбутнього. Це стійкий і вірний колектив. Не всі ще такі й от у сусідньому невеличкому колгоспі — не називатимемо його, бо може він виправиться — «Кюрчевски и Иванов продали в Мелитопол на частния пазар (базар, звичайно) 11 пуда слънчогледове масло по 120 рубли пуд» (газета «Колективист»).
Оце саме «сонцеглядне масло», здається, найбільше спокушає людей у районі. У школі в Коларовці, у технікумі в Преславі, у маленькому колгоспі недалеко Радоловки сонцеглядне масло заводить людей у гріх. Тяжко відгадати, чи тут найбільше винний золотий його колір, чи може оті самі гемонські сто двадцять карбованців за пуд.
Вияснивши для себе таку шкідливу ролю сонцеглядного масла, ми пішли на збори КНС села Радоловки. Ті збори відбувалися в театрі. Театр — це камінна клуня, де стоять лави, а в кутку дерев'яна сцена, звідки найкраще буває чути вчительку, що сидить у суфлерській будці.
Чорнявий парубок, голова КНС, казав промову болгарською мовою. «Другаря» сказав він і це значило «товариші , — й далі так, що недовго в болгарських селах поживши, можна легко було все зрозуміти.
Він говорив про те, що в Радоловці нема партосередку. Що, таким чином, КНС почасти виконує ролю партосередку в великому колгоспі Комунар . Що це накладає поважні й трудні завдання на КНС і відповідальність його велика й серйозна. І справді, велику роботу зробив КНС у селі Радоловка, міцний збивши колектив «Комунар».
З одного, був дуже незадоволений голова КНС, чорнявий парубок, з того, що члени КНС дуже погано платили членські внески. Один за одним виступали оратори, пропонуючи всякоякі способи дібрати не внесене членське. Нарешті, знов виступив голова КНС, чорнявий парубок.
44
