немов свого наслідного пана. Та вертаючися до речі, кажу, що хто розважить над вище сказаним, побачить, що або ненависть, або погорда були причиною загибелі вище названих імператорів; пізнає, чому воно так сталося, що хоч частина їх поступала в один спосіб, а частина зовсім навпаки, то все таки і з однієї, і з другої частини одні доходили до щасливого, а другі до нещасливого кінця. Бо ж Пертінаксові й Олександрові, що були новими володарями, було шкідливе наслідувати Марка, що був наслідним володарем. Так само й Каракалля, Комод і Максимін: для них було згубне наслідувати Севера, бо не мали такої сили духа, щоб могли йти його слідами. Тому, новий володар у володарстві не може наслідувати чинів Марка, не є для нього конечно наслідувати й Севера. Але повинен узяти від Севера ті прикмети, що йому необхідні для оснування своєї держави, а від Марка ті, які потрібні для скріплення існування і слави держави вже утвердженої у своїх основах.
