річей, що коли оминається одну халепу, тоді потрапляється у другу. Мудрість опирається на пізнанні природи кожного лиха і на тім, що менше лихо брати за добро. Володар повинен також виявити свою пошану до деяких здібностей тих, що визначаються на полі мистецтва і ремесла. Також повинен заохочувати своїх підданих, щоб вони спокійно віддавалися сьому зайняттю, купецтву, хліборобству чи іншому фахові; щоб ніхто не здержувався від удосконалення — наприклад — своїх посілостей зо страху, що їх у нього відберуть, щоб ніхто не боявся відчинити крамниці зо страху перед податками. Навпаки, володар повинен роздавати нагороди для тих, що хочуть віддаватися цій праці та й узагалі кожному, хто б це не був і яким це способом не було б, задумує збільшити його місто чи державу. Крім цього, у відповідних порах року зайняти нарід святами й видовищами. А тому, що кожне місто поділене на цехи або на роди, повинен рахуватися з тими корпораціями й інколи приходити на їх зібрання та давати приклади своєї великодушности і ласкавости, високо тримати достойність свого маєстату, бо цього ніколи в ніякій обставині не сміє бракнути.
