падку, держати в тій країні багато війська. На кольонії князь небагато витрачається: він, творячи їх і удержуючи, не видає на них нічого, або мало. Робить кривду лиш тим, у кого забирає поля і хати, щоби передати їх новим мешканцям, які творять там маленьку частину тієї держави. А покривджені, живучи розсіяно й бідно, не можуть ніколи йому шкодити. Всі ж ті, кого кривда не досягнула, швидко втихомирюються, а з другого боку лякаються, щоб не зробити якоїсь похибки, щоб не скоїлося з ними таке, як і з тими обідраними. У висновку, ці кольонії нічого не коштують, є вірніші й менше небезпечні. Покривджені, живучи в нужді і розсіяно, як я уже сказав, не можуть шкодити. Ще треба знати, що людей треба або приголубити, або винищити: бо мстяться за малу кривду, а за велику не можуть. Отож, як когось кривдиться, то треба кривдити так, щоб не лякатися пімсти. Коли ж замість кольоній держиться військо, тоді є більше видатків, так, що всі доходи тієї держави йдуть на військо. Таким чином здобуток приносить завойовникові страту і кривдить багато більше, бо, пересуваючи військо з одного місця на друге, він шкодить усій державі. Цю невигоду кожен відчуває і кожен стає володареві ворогом. А все це вороги, які можуть йому шкодити, бо бють їх у власній хаті. Отож, якби ми не дивилися на цю справу, то військо не приносить ніякої користи, за те кольонії є хосенні. Володар, що знаходить-
