часі здобута країна зіллється зо старим володарством в одно тіло. Та коли здобувається держави в землях із іншою мовою, звичаями й ладом, от тоді й виринають труднощі; тоді треба мати неабияке щастя й неабияку зручність, щоб їх удержати: до цього один із найкращих і найхосенніших засобів є, щоби переможець, який здобув цей край, пішов туди жити. А це причиниться до того, що зайняття цієї країни буде найповнішим і найтривалішим. Так учинив Турок із Грецією: хоч би був ужив не знати яких засобів, щоб цю державу втримати при собі, то він ніколи її не втримав би, якби не був пішов сам туди жити. Бо хто перебуває на місці, той бачить початок безладдя, то й негайно може йому зарадити. Як же володар не перебуває на місці, то дізнається про безладдя лиш тоді, коли воно розрослося, коли нема вже на нього ради. Крім того, країну не обдирають урядовці твої, бо піддані задоволені, що можуть шукати скорого суду у володаря. Тож, як хочуть вони бути добрі, то мають більше нагоди любити його, як же хочуть бути злими, — боятися його. Як же хтось іззовні хотів би напасти на цю державу, то має більше страху. Таким чином, володар, що в такій країні живе особисто, можє її втратити лише з великими труднощами. Другий, кращий засіб, це в одній чи в двох місцевостях творити кольонії, щоб вони були немов ключі до тієї держави. Необхідно є: або робити так, або, в противному ви-
