інших. І це не було вислідом меншої чи більшої мужности переможця, лише відмінного ладу здобутої держави.
На те, щоб задержати здобуті держави, які звичні жити своїми правами й бути вільними, є три способи: перший — зруйнувати їх; другий — піти особисто там; залишити їм їх права, беручи з них данину і створюючи там уряд невеличкий числом, який вдержав би цей край приязним для тебе. А тому, що цей уряд декількох, що його створив володар, знає, що не встоїться без його приязни й сили, то робитиме все, щоб його удержати. Країну, звичну жити вільно, легше вдержати правлячи нею при посередництві її ж громадян, ніж іншим способом. Тут, для прикладу, маємо Спартанців і Римлян. Спартанці держали Атени і Теби, створивши там олігархічну державу, якою кермувало невеличке число обивателів, але, все таки втратили їх. Римляни ж, щоб удержати Капуу, Картагіну й Нуманцію, зруйнували їх і не втратили їх. Коли ж хотіли вдержати Грецію, майже таким способом, як її тримали Спартанці, роблючи її вільною і залишаючи їй права, то це не вдалося їм. Отож, щоб
