Сторінка:Макіявеллі Н. Господар (Нью-Йорк, 1976).djvu/99

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

починають його ненавидіти, а інші тратять пошану до нього, бо став бідним. Таким робом, він, що своєю щедрістю скривдив багатьох, а ущасливив немногих, терпить від першої-ліпшої халепи і гине при найменшій небезпеці. Коли ж, бачучи небезпеку, схоче змінити свою систему, тоді зараз упаде на нього неслава скупаря. Тому, коли володар не може пописуватися чеснотою щедроти без шкоди для себе, без того, щоб його щедрість не набрала розголосу, — тоді не повинен, як є мудрий, журитися, як його назвуть скупарем. Бо з часом завсіди матимуть його за великодушного, як зауважать, що при його ощадності його доходи йому вистачають, що він може оборонитися проти того, хто на нього іде війною, відважуватися на ріжні підприємства, не обтяжуючи народу. Тоді усі зауважать, що властиво є він щедрий супроти тих, у яких нічого не забрав, а яких є безліч, скупий же тільки супроти тих, яким нічого не дає, а яких є небагато. В наших часах бачимо, що лиш ті докопували великих діл, яких мали за скупих. Усі інші кінчили руїною. Папа Юлій скористав із своєї слави щедрого, щоб осягнути папський трон. Потім уже й не думав цю славу при собі задержати, щоб могти піти війною на короля Франції. І стільки воєн провадив потім, не накладаючи на своїх підданих надзвичайних податків, бо мав на них іздавна заощаджені гроші. Теперішний король Еспанії, коли б йому залежало на славі щедрого, то