фази, я якому волога затримується речовинами, що вступають у хімічну реакцію з молекулами пари.
АБСОРБЦІЙНА КОЛОНА, -ої, -и, ж. * р. абсорбционная колонна, а. absorption tower, absorber, absorption column; н. Absorptionskolonne f — масотеплообмінний апарат для розділення газових сумішей шляхом вибіркового вбирання їх окремих компонентів рідким абсорбентом. Застосовується для осушування і очищення природних газів під час виробництва сірчаної кислоти, хлору, аміаку та ін. Абсорбція відбувається на поверхні розділу середовищ, тому А. к. мають розвинену поверхню масопередачі між рідиною і газом.
АБСОРБЦІЙНЕ ОСУШУВАННЯ ГАЗУ, -ого, -…, с. * р. абсорбционная осушка газа, а. absorptive gas desiccation, н. Absorptionsgastrocknung f, absorptives Trocknen n des Gases n — вилучення пари води з газу рідкими поглиначами. Найбільше поширення як поглиначі води на устаткуванні абсорбційного осушування газу знайшли гліколі. Для реалізації процесу осушування газу від води до точок роси від — 10 до — 15 °С використовують сепаратор, абсорбер, реґенератор гліколю, теплообмінник «гліколь-гліколь», насос. Для регенерації звичайно застосовують вогневий реґенератор чи десорбер колонного типу з подаванням рефлюкса на верхню тарілку. Підвищення концентрації реґенерованого гліколю поряд з підігріванням його в реґенераторі досягається або створенням вакууму в колоні регенерації, або додатковим вилученням пари води з реґенерованого гліколю за допомогою сухого газу. Більш глибоке осушування газу (до точок роси від 40 до 60 °С) з використанням гліколевого устаткування досягається за температур контакту в абсорбері 8–10 °С і високих концентрацій реґенерованого гліколю (до 99,8–99,95 %). Газ осушується в контакторі, регенерація гліколю відбувається в десорбері підігріванням з допомогою печі (ребойлера), у стрипері (відгінній колоні) з допомогою відгінного сухого газу. Енергетичні витрати, які пов'язані з циркуляцією всього об'єму регенерованого висококонцентрованого гліколю по всій схемі, можна зменшити застосуванням процесу двоступінчастого осушування газу висококонцентрованим гліколем. Тут газ осушується від води в адсорбері двома потоками гліколю: потоком реґенерованого гліколю з десорбера і потоком реґенерованого висококонцентрованого гліколю зі стрипера. В обох цих схемах зниження втрат гліколю, що зумовлені його випаровуванням в сухий газ і крапельним винесенням з осушеним газом, досягається промиванням осушеного газу рідким пентаном, потік якого скеровується у верхню частину абсорбера насосом. Вказані схеми можуть реалізуватися на низькотемпературному устаткуванні (скраплення газів) газопереробних заводів, де необхідно досягати глибокого осушування газу. У випадку температур вище 50 °С на стандартних гліколевих устаткованнях передбачають охолодження газу в апаратах повітряного охолодження перед подаванням його на осушування. Якщо температура газу нижча 6–8 °С, то перед подаванням газу на устатковання гліколевого осушування його підігрівають у печі підігрівання чи в теплообміннику. Ступінь охолодження чи підігрівання газу перед подаванням його на устатковання осушування вибирають, виходячи з розрахункової температури контакту, необхідної точки роси і враховуючи фізико-хімічні властивості осушувача. За усталеними нормами експлуатації насичення розчину осушувача беруть рівним 2,5 %. Витрату розчину гліколю в системі циркуляції визначають розрахунком, але беруть не менше 20 л/1000 м³ осушуваного газу. Втрати осушувача не повинні перевищувати 20 г/1000 м³ (винесення, випаровування тощо). В. С. Бойко.
АБСОРБЦІЙНЕ ОЧИЩЕННЯ ГАЗУ, -ого, -…, с. * р. абсорбционная очистка газа, а. absorptive gas desiccation, н. Absorptionsgasreinigung f, Absorptionsgasaufbereitung f — видалення з допомогою рідких абсорбентів домішок Н2Ѕ, СО2, органічних сполук сірки та ін. з природного і нафтового газів (газових сумішей). Здійснюється в основному на газопереробних заводах з метою запобігання забруднення повітряного басейну (в районах з промисловими та іншими об'єктами, що переробляють або споживають газ), захисту газотранспортних систем від корозії, виділення домішок як сировини для отримання сірки, меркаптанів. Типова схема А. о. г. містить безперервну циркуляцію абсорбенту між апаратом, в якому відбувається очищення газу, та регенератором, де відновлюється вбирна властивість розчину. В. С. Бойко.
АБСОРБЦІЙНИЙ ОСУШНИК [СТИСНЕНОГО ПОВІТРЯ], -ого, -а [-ого, -…, с.], ч. * р. абсорбирующий осушитель [сжатого воздуха], а. deliquescent air dryer, н. Absorptionstrockner m [der Pressluft] — осушник, в якому видалення парів води відбувається в результаті того, що вони вступають у хімічну реакцію з речовинами-абсорбентами.
АБСОРБЦІЯ, -ії, ж. р. абсорбция, a. absorption, н. Absorption f, Absorbieren n, Aufsaugen n, Einsaugen n, Aufnahme f — вбирання газів або рідин, а також електромагнітних коливань (світла і звуку) всім об'ємом (на відміну від адсорбції) рідини чи твердого тіла, що є абсорбентом. А. — один з видів сорбції рідини. А. — основа технологічних процесів вилучення парів води, вуглеводневих компонентів, сірчаних сполук і т. п. з потоків природного та синтетичного газів, очищення (знешкодження) газових викидів з метою охорони довкілля. Розрізняють хімічну та фізичну А. При хімічній А. компонент, який абсорбується, зв'язується в рідкій фазі у вигляді хімічної сполуки. При фізичній А. розчинення газу не супроводжується хімічною реакцією; поглинання компонента відбувається доти, поки його парціальний тиск у газовій фазі вищий від рівноважного тиску над розчином. А. — процес вибірковий і оборотний. Величина А. (як наслідок дії), тобто поглинання, вбирання, всмоктування, визначається розчинністю певного газу в рідкому розчиннику, а швидкість процесу (дії) — різницею концентрацій у газовій суміші і рідині. Якщо концентрація газу в рідині вища, ніж у газовій суміші, то він виділяється із розчину (десорбція). Вилучення речовини з розчину всім об'ємом рідкого адсорбента (екстракція) та із газової суміші розплавами (оклюзія) — процеси аналогічні А. Часто А. супроводжується утворенням хімічних сполук (хемосорбція) і поверхневим поглинанням речовини (адсорбція). А. набрала значного поширення в коксохімічній промисловості для вловлювання сирого бензолу з коксового газу, а також для аналізу газів, у т. ч. рудникової атмосфери. А. використовується в збагаченні к. к. для надання збагачуваним мінералам бажаних властивостей або регулювання стану чи властивостей середовища, в якому здійснюється процес збагачення, а також для очищення відпрацьованих газів (повітря) від пилу та шкідливих газових домішок. Для реалізації А. використовують спеціальні пристрої — абсорбери; абсорбційне очищення газів провадиться у скруберах — апаратах зі зрошенням водою, суспензією або спеціальним розчином. В. С. Білецький, В. С. Бойко, В. І. Саранчук.
