АВА — АВТ
16
боти дільниці чи підприємства в цілому. Для гірничих підприємств найбільш характерні: завали гірничих виробок, вибухи газу та пилу, поломка обладнання і устаткування, раптові прориви пливунів, води або пульпи з підземних водоносних горизонтів, затоплення вироблених просторів або водоймищ і водотоків на поверхні, раптові викиди газів, вугілля або породи; гірничі удари, пожежі, прориви дамб, мулонакопичувачів та відстійників, зсуви або обвалення бортів кар'єрів, загорання електричних кабелів і електроапаратури, загорання конвеєрних стрічок (внаслідок тертя), обвалення естакад та інших інженерних споруд, зіткнення рухомого складу, пориви стрічок на магістральних конвеєрах у похилих стовбурах, відкрите фонтанування нафти і газових свердловин, поломка, обрив, прихват бурильного інструменту, насосно-компресорних труб, припинення циркуляції бурового розчину, поломки обсадної колони, порушення герметичності нафтогазопроводів або продуктопроводів (вуглепроводів), ємкостей для нафти і газу, неконтрольований перетік нафти або газу, води з одних пластів в інші внаслідок негерметичності стовбура свердловини та ін. В основному А. — наслідок неправильних дій персоналу підприємств: порушення (в процесі експлуатації) режимів, норм і параметрів, встановлених правилами технічної експлуатації, правилами безпеки, інструкціями, нормативними документами, невчасне проведення оглядів, ремонтів. Разом з цим А. виникають через конструктивні недоліки обладнання, недостатню його надійність, невідповідність обладнання і матеріалів вимогам державних стандартів, а також недосконалість обладнання. Причиною А. можуть бути також стихійні природні явища (землетруси, лавини, повені, селі та ін.). Див. коефіцієнт аварійності. В. І. Саранчук, В. С. Білецький, В. С. Бойко.
АВАРУЇТ, -у, ч. * р. аваруит, а. awaruite, н. Awaruit m — мінерал, самородне нікель-залізо координаційної будови (Ni, Fe). Містить Ni — 67,7 %; Fe 32,3 %. Сингонія кубічна. Утворює зерна і дрібні лусочки. Густина 8,1. Тв. 5. Ізотропний. Зустрічається як вторинний мінерал у серпентинізованих перидотитах, серпентинітах, трахітах, кварцових порфірах, а також в метеоритах. Рідкісний.
АВГІТ, -у, ч. * р. авгит, а. augite, н. Augit — породоутворювальний мінерал класу силікатів, зеленувато-чорного кольору зі скляним блиском. Моноклінний піроксен (Ca, Mg, Fe2+, Fe3+, Al, Ti)2 [(Si, Al)2O6]. Склад змінний; постійно присутні SiO2 (бл. 50 %), Al2O3, FeO, та ТіО2. Домішки Na, K, Mn, рідше Ni, V, Cr. Сингонія моноклінна. Густина 3,3–3,5. Тв. 6,0–6,5. Кристали коротко-призматичні, таблитчасті з восьмикутним поперечним перетином; характерні двійники типу «ластівчиний хвіст». Спостерігається чітка окремість. Спайність досконала. Зустрічається у високотемпературних магматичних породах, переважно у жильних і вивержених гірських утвореннях, а іноді на контакті з вапняком разом з олівіном, піроксенами та нефеліном. Утворює вкраплення в лавах, зернисті аґреґати. Є в межах Українського щита, у Чивчинських горах та на Донбасі.
Розрізняють: авгіт базальтичний (різновид авгіту буро-червоного кольору, який містить титан і манган; зустрічається в ефузивах); авгіт-бронзит (різновид гіперстену проміжного складу — між гіперстеном і авгітом); авгіт ванадіїстий (діопсид ванадіїстий); авгіт залізистий (різновид авгіту, який містить до 26 % FeO); авгіт залізний (різновид авгіту, який містить до 13 % Fe2О3); авгіт корейський (авгіт з лужних трахітів Кореї); авгіт листуватий (діалаг); авгіт лужний (різновид авгіту, який містить понад 2 % Na2O); авгіт магніїстий (різновид авгіту, багатий на Mg: вміст MgO до 18 %); авгіт натріїстий (те ж саме, що авгіт лужний); авгіт раковистий (авгіт базальтичний); авгіт субкальціїстий (різновид авгіту, який містить менше 11 % СаО); авгіт титановий (різновид авгіту, який містить до 5 % TiO2); авгіт хромистий (різновид авгіту з олівінових вивержених порід, що містить до 3 % Cr2O3).
 | На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Мала гірнична енциклопедія (А—К) (2004).pdf/16}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
АВЛАКОГЕН, -у, ч. * р. авлакоген, а. aulacogene, н. Aulakogen n — борозноподібна западина ділянки земної кори, ускладнена великими розломами, які розтинають фундамент платформи. Розрізняють прості й складні А. В А. часто накопичуються потужні соляні товщі, проявляється базальтовий та лужно-базальтовий магматизм. На тер. України знаходиться Дніпровсько-Донецький авлакоген.
АВОҐАДРИТ, -у, ч. * р. авогадрит, a. avogadrite, н. Avogadrit m — мінерал, флуорид калію, цезію і бору. Формула: 4[(К,Сѕ) BF4]. Густина 2,5–3,3. Зустрічається у вигляді фумарольних відкладів на Везувії, у суміші з сасоліном та ін. солями. Рідкісний. Названо на честь Амадео Авоґадро (1776–1856).
АВОҐАДРО ЗАКОН, -…, -у, ч. * р. Авогадро закон, а. Avogadro's law; н. Avogadrosche Regel f, Avogadrosches Gesetz n — газовий закон, згідно з яким у рівних об'ємах різних газів при однакових тиску і температурі міститься однакова кількість молекул. Згідно з А. з. 1 кіломоль будь-якого ідеального газу при нормальних умовах (тиск P = 101325 Па = 760 мм рт. ст. і температура t = 0 °C) займає об'єм 22.4136 м³. Кількість молекул у одному молі називається сталою Авоґадро. NA = 6.022045 (31)·1023 моль-1. Відкрив цей закон у 1811 р. А. Авоґадро.
АВСТРАЛІЙСЬКА ПЛАТФОРМА, -ої, -и, ж. одна з — найбільш древніх (докембрійських) тектонічних стабільних структур земної кори. Займає західну і центральну частини материка Австралії та південну частину Нової Ґвінеї. Про геологічну будову та корисні копалини А. п. див. Австралія.
АВСТРАЛІТИ, -ів, мн. — Див. тектити.
АВСТРОЛІТИ, -ів, мн. * р. австролиты — вибухові речовини, суміші нітратів та перхлоратів гідразину з рідким аміаком або розчинами амонійної селітри. Готують на місці застосування. Характеризуються високими енергетичними показниками. Завдяки великій густині (1,3–1,4 г/см³) об'ємна енергія заряду в свердловині може досягати 5650 кДж/л. Об'єм продуктів вибуху досягає 1000 л/кг.
АВТИГЕННИЙ, -ого, * р. автигенный, a. authigenous, н. authigene — те саме, що аутигенний.
АВТОГЕН, -у, ч. р. автоген, а. autogenous welder, autogenous welding machine; н. Autogengerät n. Autogenbrenner — апарат для автогенного (під впливом дуже високої температури без обробляння знаряддями) різання й зварювання металів. Інші назви процесу — газове різання, газове зварювання (металів), кисневе різання, кисневе зварювання. При різанні має місце згоряння металу в кисні або ацетилені. Товщина металевого листа при різанні — 2 мм і більше. Автогенне зварювання застосовують для зварювання тонкостінних виробів зі сталі, кольорових металів і сплавів, для наплавки твердих сплавів при ремонтних роботах.
