Цю сторінку схвалено
Перед зорями, в люту негоду,
Розігралася душа молодецька.
Імив за керму та й чухнув на воду,
На буйне море, гей, кров молоденька.
А море бистре, гей, носить собою,
Кипить і б'ється, аж страх, ся здуває,
Вовня на вовню зводиться горою,
Пре сила силу, плавця затопляє…
