Цю сторінку схвалено
Серед поля, край могили
калина стояла,
На калині на буйненькій
зозуля кувала.
Не зозуля кує сумно,
головку склонивши…
На зеленій полонині
Вода бистра протікає,
Покрай води, край бистрої
Калинонька гіллям має.
Сторінка:Маркіян Шашкевич. Твори (Київ, 1960).djvu/101
