Сторінка:Маркіян Шашкевич. Твори (Київ, 1960).djvu/102

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
***
 

Взлетів орел буйнокрилий
На небесні двори,
Глянув в сонце орел смілий,
Глянув в світле море.

А те сонце розплилося
Словом понад світи,
А те море розлилося
В милость понад діти.

Пустив орел бистре око
В вічность незміриму,
Сягнув духом ген глубоко
В глубінь незмислиму.

Слухав пісні райськой птиці,
Серцем переймає
І піснь вічної зориці
Світові співає.