ча — «Замисл на попа», який тоді поширювався в рукописних копіях без імені автора.
Заслуговує уваги те, що «Зоря» відкривалася портретом Богдана Хмельницького. Крім цього, «Зоря» містила життєпис гетьмана Богдана, написаний Шашкевичем за російськими джерелами, і народні пісні. Дуже можливо, що з творів Шашкевича в «Зорю» входили його знамениті вірші «Обступлення Хмельницьким Львова» і «О Наливайку», в яких прославлялася боротьба проти польської шляхти і єдність українського народу.
Таким чином, збірка «Зоря» стверджувала українську мову як мову літературну. Ідейний пафос збірки був у проголошенні єдності Галичини і всієї України, в запереченні реакційних намагань польської та української шляхти і австрійського уряду відірвати народні маси Галичини від їхніх братів на Сході. Прославляючи у піснях і віршах Богдана Хмельницького, «Зоря» підкреслювала значення його заслуг у визвольній боротьбі і в здійсненні возз'єднання з Росією, з російським народом.
В травні 1834 року «Зорю» передали в цензуру для одержання дозволу на видання. Львівська цензура переслала збірку у Відень, де відзив на неї дав відомий чеський славіст Варфоломей Копітар, який був цензором по слов'янських книгах. Копітар писав, що українці скрізь прихильно зустрінуть збірку, але до неї вороже поставиться польська шляхта. Копітар давав дозвіл на видання «Зорі», але вказував, що «це є гостро конкретна, чисто політична справа», пропонуючи, щоб і львівський цензор розглянув збірку.
Через півроку «Зоря» знов потрапила до Львова, на цей раз до митрополита М. Левицького,
