Сторінка:Маркіян Шашкевич. Твори (Київ, 1960).djvu/166

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Хто спів руський розуміє
І, зустрівши тую пісню.
Поки ще мороз не тисне,
Поки туга-сум не висне,
До небес її підняти!

Благо тому, хто йти буде
Українцю сміло в душу,
Нові струни в ній порушить,
Дивні там думки здобуде,
Думки руські, підслу́хані
У природи й проспі́вані
Рідній їй, на повні груди.

Руська думка так ширяє,
Як козацький коник бравий,
Як у степу вітер жвавий,
Як на повну міць заграє
Серце чуле, мисль орлина,
Попід зорі, понад хмари,
Понад інших сонць отари,
Куди серця біль не зрине.

І якщо ти прагнеш неба,
Чуй, повім я, в чім потреба:
Знайдеш в пісні руській, в звуках
Те, що у кохання муках,
І забудеш про страждання,
Про криваві в серці рани.


Переклади

Плач Ярославни. Є свідчення Н. Вахнянина і Й. Крушинського, що М. Шашкевич переклав «Слово о полку Ігоревім». Вони тримали в руках повний переклад поеми, що починався словами «Чи не ялося нам, браття, старими словами почати сумну повість про похід Ігоря, Ігоря Святославича?» Проте досі знайдено лише цей уривок «Плач Ярославни». Переклад має дату: 1 червня 1833. Вперше опублікований у «Записках наукового товариства