Покрай Дністра, край бистрого
Ясний сокіл там жене,
Ярополка київського
Скоропадний кінь несе.
Гей, хто русин, за ратище,
В крепкі руки меч ясний,
Шпарка стріла най засвище:
Гордий ляше, день не твій!
Не один ти город красний
Лютим мечем розметав,
Руки не один нещасний
По родині заломав!
Нині щезла пуста слава,
Скверний розірвавсь вінець,
Сорок восьма крвава справа.
Гидкий дала ти кінець.
Бач, Болеслав гордовитий
Поклоном низеньким впав,
Враг, напасник самовитий,
На чужім коні втікав.
Радість, радість, галичани!
Не загостить більше враг:
Грими, Дністре, шуми, Сяне:
Не прискаче вовком лях!
