Цю сторінку схвалено
Щастя, гаразд з-під могили
Гомоном лиш залітат;
Як слов'яни колись жили —
Журна думка лиш згадат.
Із русина щирой груди
В побратимий летить край,
Побратими, де суть люди,
Поза Волгу, за Дунай.
Щастя, гаразд з-під могили
Гомоном лиш залітат;
Як слов'яни колись жили —
Журна думка лиш згадат.
Із русина щирой груди
В побратимий летить край,
Побратими, де суть люди,
Поза Волгу, за Дунай.