Сторінка:Маркіян Шашкевич. Твори (Київ, 1960).djvu/81

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Чи у куточку, чи за углом хати,
Чи у грудь брата, чи хоч в жменю друга,
Хоч на часочок сплине з серця туга.
Лиш коли сльози в грудях скаменіли
І в тяжку скалу над серцем ся збили,
Разів із десять щодень рад бись вмерти:
Годі, а годі!.. Потіхи ні смерті!..