Рано встану та й заплачу, І вечором плачу, Доле ж моя веселіша, Коли ж тя обачу! Журбо, тяжка розлучнице, Чом не пропадаєш? Доле ж моя, зоре моя, Коли ж засвітаєш? Ой річенько бистренькая, Ой, стань, подивися. Як я плачу, як горюю, Зо мнов пожурися!
