Перейти до вмісту

Сторінка:Маркіян Шашкевич. Твори (Київ, 1960).djvu/85

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Рано встану та й заплачу,
І вечором плачу,
Доле ж моя веселіша,
Коли ж тя обачу!

Журбо, тяжка розлучнице,
Чом не пропадаєш?
Доле ж моя, зоре моя,
Коли ж засвітаєш?

Ой річенько бистренькая,
Ой, стань, подивися.
Як я плачу, як горюю,
Зо мнов пожурися!