Перейти до вмісту

Сторінка:Маркіян Шашкевич. Твори (Київ, 1960).djvu/96

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
***


Місяченько круглоколий закрився хмарою:
Чи так тобі зо мнов любо, як мені з тобою?

Ой, лісами, берегами білі сніги спали,
Очі мої сивенькії сльозоньки залляли.

Вихор дикий, студененький, лопотить гіллями,
Тяжко, тяжко мому серцю з сумними гадками.

Ой, як тяжко, побратиме, тверд камінь глодати,
Ой ще тяжче бездольному в світі пробувати.

В гробі сумно, в гробі тихо, сумрак студененький,
Ой, як ляжу серед нього, тогди я щасненький.