дом за ним, пишні, що їх при нім побачуть, що він не гонить їх від себе, він, що йшов поперед них немов який тарабанщик перед своїм відділом, або слон перед цілим звіринцем. Його ровесники удавали, ніби то зовсім нічого не знають про те, але заздрощі їх зїдали. Вони булиб усе віддали за те, щоби мати спалену, засмалену сонцем скіру і таку блискучу славу. Але Том не проміняв би ні одне ні друге на ніщо на світі — ані на цирк.
У школі так радісно зустріли Тома і Джо, з таким подивом на них дивилися, що обидва герої позадирали носи і дуже перехвалювалися. Вони почали оповідати про свої пригоди, але тільки почали, бо тому розмальовуванню і прибільшуванню і кінця не було видно, — так сильно працювала їх уява. А як повиймали люльки і зачали пускати дим — то вже був вінець їх слави.
Том порішив, що без Бекі може обійтися. Йому досить слави. Тільки для слави хоче жити. Може тепер, коли став славним героєм, вона захоче помиритися. Але вона тепер побачить, що й він вміє бути так само байдужним, як дехто. Аж ось і вона. Том удав, що не бачить її. Відійшов до иншого гуртка хлопців і дівчат і почав розмовляти з ними. Але нишком підглядів, як Бекі бігає сюди й туди, щічки її почервонілися і оченята сміються. Вона ловила своїх товаришок, а піймавши, голосно сміялась. Він бачив і те, що все ловить тих, що близько коло нього, і тоді зиркає на нього. Се було йому страх як любо, та замісць поєднатися, він удавав, що й не примічає її. А вона незабаром перестала бігати і ходила від одного гуртка до другого, зітхала й потайки поглядала на Тома. Тепер завважила, що він надто любо розмовляє з Еммі Льоренс. Її вкололо се в саме серце і посумніла. Хотіла була відійти, але ноги зрадили її і понесли просто до того гуртка. Удаючи веселу, вона відізвалася до одної дівчинки, що стояла зараз побіч Тома:
