суддя, я ні пари з уст). Звісно, це погані гроші, кажу я, але може волосяний м'яч прийме їх, не помітивши різнації. Джім понюхав монету, прикусив її зубами й нарешті сказав, що зробить усе, щоб заставити м'яча вважити її за справжню. Він зробить ось що: візьме сиру картоплину, надріже її, засуне туди монету та й подержить її так цілу ніч, — другого дні вже не видко буде зовсім міді і в місті кожен охоче її прийме, а волосяний м'ячик то й поготів! Який же я йолоп! Адже я раніше теж знав, що можна зарадити лихові картоплиною, а тут і забув!
Джім положив монету під м'ячем, знову припав до землі і став прислухатися. Цього разу вийшло добре. Джім сказав, що м'яч роскаже мені про мою долю, коли я хочу. Добре, катай, кажу я. М'яч почав говорити Джімові, а Джім уже переказав мені.
— Твій батько сам ще не знає, що робити. То йому хочеться піти звідси, то знову здається, що треба тут зоставатись. Найкраще його не займати, нехай собі робить, що йому хочеться. Два янголи літають навколо його: один ясний, блискучий, а другий чорний, похмурий. Білий янгол тягне його направо, а чорний в инший бік. Поки ще не можно сказати, хто з їх переможе. З тобою все буде добре. Багато матимеш ти в житті лиха, але багато й радости. Иншим разом
