хайлик” (друковане, як подано на останній сторінці, в “друкарні ім. Лопатинського в Стрию”). І тільки це одне оповідання відоме нам на еміґрації (ориґінальний примірник зберігається в архіві ЗП УГВР). Дослівний його передрук помістив свого часу щоденник “Свобода”, а тут даємо його в руки нашого громадянства окремою книжкою.
Оповідання це, створене в умовинах підпільної боротьби, є безпосереднім літературно-документальним образом цієї боротьби і з цього погляду має свою окрему ціну, а постаттю юного Михайлика продовжує цю ґалерію постаттей дітей-героїв у нашій літературі, що їх започаткувала своєю “Марусею” Марко Вовчок, а Борис Грінченко “Олесею”. І хоч у “Михайлику” інші, нові часи й обставини, але ідея ця сама і боротьба ця сама — ідея свободи і боротьба за свободу.
Оповідання “Михайлик” постаттю свого юного героя стає теж надбанням нашої дитячої й юнацької літератури і тому даємо окремий вступ для юних читачів. І власне маючи на увазі юних читачів та й факт, що оповідання було писане в зовсім несприятливих для літературної творчости підпільних умовинах, ми вважали потрібним внести в його текст деякі незначні зміни, головно мовного й правописного характеру з тією одначе думкою, що в свій час пощастить дослідникам літературної творчости й видань доби нашого резистансу зібрати всі писання М. Дмитренко та видати їх без змін і вже під дійсним прізвищем — повним виданням.
ВИДАВНИЦТВО
