Коли поглянемо навколо себе на природу, то вже бачимо, що й тут істоти живуть гуртами. Ось хоч би рослини. Бачимо, як одна порода росте разом: сосновий бір на пісках, лоза над водою, вільха на вохкому ґрунті, ялина. Дуброва, осичняк, березняк, буковина і т. п. — це все назви таких лісових суспільств. Луки, степи, полонини — це не лише назви земної поверхні, але й назви травистих суспільств. Гай, ліс — це означення вже складніших лісових суспільств, в яких є ріжні лісові породи. Але є типові сполучення лісових пород, чагарників, земної травистої покрівлі, які живуть разом — це вже рослинні формації.
В природі є співжиття рослин з тваринами, напр. є водяна тварина (Hydra viridis), яка здається зеленуватою через те, що в клітках її тіла живе рослина зоохлорель (дрібнюсенький водорост).
Певне і ріжноманітне гуртування є між тваринами. Є тварини, що гуртом живуть лише в формі родини, а вийшовши з неї — перебувають майже самотно, напр. вовки, лисиці, медведі, які творять родини під час задоволення потреб розмноження і годування малечі.
Одначе більшість тварин живе гуртами, які бувають тимчасові або постійні, а з погляду на форму звязку бувають або суспільства (осібняки тілом не зростаються) або колонії, коли осібняки зростаються тілом.
Погляньмо на тваринні суспільства.
Вони бувають: тимчасові — напр. сарана, коли перелітає, то великими масами разом. При переселенні разом великими масами мандрують пацюки, мишва, вивірки (білочки), сарни, олені. Гуртами плавають морські кити. Шпаки табунами збираються біля овець. Вовки і дикі собаки гуртами полюють на поживу.
Під час нересту (відкладання кашки) плаває табунами риба: оселедці, в'юни, лососі і инші. Всі подібні суспільства є тимчасові; постійно соціяльний інстинкт (вроджена потреба жити спільно) не виявляється, осібняки сполучаються тимчасово для розмноження (отже — це своєрідна »родина«) або для полювання (сполучує по-
