Сторінка:Микита Шаповал. Суспільна будова (1936).djvu/23

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 
5. Розшарування скупини.

Від верстов, яко складних скупин, рішучо треба одріжняти суспільні шари. У нас »верствами« на жаль називають якусь неясну масу людей, що швидче підходить під поняття суспільної кляси або професії. Як ми бачили, верствами науково називаються всі складні сполучення (або кумулятивні сполучення). Каста, нація і кляс — це є лише своєрідні верстви, окремі типи верстов, а не всі верстви.

Але візьмімо, наприклад, просту чи складну якусь скупину та погляньмо, як вона збудована. Наприклад, партія. Її будується так: на чолі партії стоять вищі керуючі орґани — центральний комітет, секретаріят, ріжні бюра, комісії (редакційна, контрольна, фінансова, культурно-просвітна і ин.). Це так званий керуючий шар. Під ним ріжні краєві, повітові, районні комітети з їх орґанами — це буде шар підлегло-керуючий; під ним шар підлеглий — рядове членство. Під ним ще один шар — прихильників. Ось так ми нарахували в партії аж 4 шари, а коли-б повели аналізу (розбір) далі, то відкрили б ще якісь прошарки.

Кожна орґанізована скупина (проста чи складна) в суспільстві розкладається сама в собі на шари, цеб-то частини, ніби положені одна над другою. Що низчий шар, то меншу свободу руху мають його члени.

Неорґанізовані гурти (маси, юрби, стовпища) шарів не мають, бо у їх нема керуючих осередків і розподілу обов'язків.

Часто в літературі роблять штучне означення верстов: візьмуть керуючі шари всіх важніших скупин і кажуть »керуюча верства«. В такому розумінні вживають поняття »верстви« теперішні українські публіцисти і політики, безбожно плутаючи що-разу поняття: то вони говорять про селянську верству, то селянський шар, то керуючу і підлеглу верству. Ось тому нам треба установить ясність: шар — то є частина однієї скупини, керуюча, підлегла чи проміжня частина тієї самої скупини. Тоді як верства є складна скупина взагалі, а суспільна кляса чи нація — це своєрідні типи складних скупин чи верстов.

 
6. Становище осібняка в гуртах і скупинах.

Пригадаймо гурт (юрбу, масу, стовпище). Він не орґанізований. Тут кожний осібняк сам керує собою,