робить, що хоче, без пляну і порядку, і безпосередно здійснює ту мету, на яку дивиться весь гурт. При цім витрачається багато снаги і труду, але наслідки бувають нікчемні або й ніякі. Гурт чи юрбу легко розбити, зруйнувати, знищити, або вона й сама зникає, як лише охолоне те почуття, що зібрало юрбу. Осібняк в юрбі живе напружено, але сила марно вибухає в повітря.
Инакше становище осібняка в скупині. Скупина є орґанізована, а тому відношення осібняка до мети є таке: мету означають члени скупини, а шляхи і засоби — керуючий осередок, При виконанні завдань член скупини підпорядковується проводові, виконує не всю, але якусь лише частину праці, тому практичний його власний досвід менший, ніж досвід всієї скупини. Чергова зміна керуючого осередку поширює досвід скупини. Розбити чи зруйнувати скупину не так легко, як юрбу, иноді скупини тримаються незвичайно довго. Скупина орґанізована на засаді рівности. Це є демократія. З погляду інтересів осібняка скупина є найліпшою формою його виховання. Характерною рисою демократії є залежність членів скупини від керуючого шару, котрий в свою чергу залежить від волі скупини, яка установлює мету.
Цілком инший характер мають такі суспільні орґанізації, в яких обмін місцями між членами керуючого і підлеглого шару до крайности утруднений або й просто неможливий.
В науці їм дано назву примусові колективи. Напр. держава, церква, військо. В цих колективах осібняк зовсім не приймає участи в означуванні мети колективу ані шляхів і засобів її досягнення. Мету означує сам керуючий шар і приневолює мнимих членів колектива здійснювати її по планах керовників, Осібняк в цих колективах є не член, а підданий. Досвід колективу купчиться в керуючому шарі, тому завжде утворюється ріжниця в свідомости учасників такого колективу.
»Членом« держави, церкви, війська осібняк стає в подавляючій більшости випадків не по своїй волі. Державну, церковну, військову мету і шляхи до неї означують не »піддані«, а керовники. Такі колективи живуть в режимі диктатури керуючого шару.
Порівняймо: в юрбі і мету і засоби означує осібняк, він її здійснює і має повний досвід;
в скупині — мету означує спільно керуючий і підлеглий шар, а шляхи і засоби — керуючий
