дірваний від підлеглого. Як секти — належуть до демократичних скупин.
2. Професійні спілки — орґанізовані, проміжні, близькі до закритих. Внутрі солідарні. Грають дуже важну роль. При сполученні мовної, правової, маєткової, иноді реліґійної ознак витворюється каста (сучасні касти в Індії є складні верстви).
3. Партійні товариства — орґанізовані, відкриті скупини.
4. Господарські, наукові, мистецькі і всякі (спортові, добродійні, розважні, пропаґаційні, інформаційні і т.д.) товариства. Орґанізовані і відкриті. З їх особливо велику ролю в історії суспільства грають господарські, наукові і мистецькі товариства (ліґи, брацтва і т.п.).
Породи, гурти, спілки і товариства — це основні форми простих людських об'єднань. Породи — означені природою, гурти — стихійні або випадкові сполучення, спілки і товариства — орґанізовані свідомо з певною метою, во імя певних інтересів. Звязок по одній лінії рідко виявляється, в більшости ж виступають складні сполучення — верстви.
Що воно таке верства — ми пояснили раніш, а тепер скажемо, які є головні верстви в сучасному европейському суспільстві. Коли ми поглянемо на табличку, де списано назви простих ліній гуртування, то зможемо собі уявити, скільки може бути утворено з їх складних ліній гуртування. Їх буде безліч! Наприклад: хай згуртуються кілька людей по двох лініях: мова і професія, то й вийде подвійна верства (українці+селяне-хлібороби). Скажім, що таке Українська Селянська Спілка? Подвійно-складна верства, в якій об'єднані селяне, що говорять українською мовою. Коли-б було сказано, що УССпілка єднає лише бідних селян, то тоді це була-б уже потрійно-складна верства (українська мова+хліборобська професія+немаєтність). Що більше ліній звязку, то верства більш міпна і солідарна.
Значить, перше, що ми повинні вияснити, коли досліджуємо якусь суспільну верству, — це число ліній звязку, а друге — характер звязку, цеб-то які саме лінії звязку зведені в даній верстві. Приклади: Т-во
