Сторінка:Микита Шаповал. Суспільна будова (1936).djvu/33

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


3містом є поділ праці: село виробляє необхідні річи для міста, а місто — для села. Ось з цього виникають неминучі відносини, які і звуться с оці я ль ними.

Тому що у відносинах стоїть багато сел і міст, то між ними виникають такі відносини, яких не полагодить жадне окреме село ані окреме місто. З того виникає потреба, щоб хтось полагоджував ці відносини. Якраз держава і полагоджу є їх, звязуючи примусово все населення певної країни у верховну громаду. Держава організується на зразок мінської громади. Колись були за старовини такі собі міста-держави. Були вони й за середніх часів, є й тепер (місто Гданськ є держава). Коли тепер у звязку між собою стоять багато людей (хоч би взяти мовну скупину), що живуть в багатьох селах і богатьох містах то державна організація твориться ніби по-над ними і сковує їх в одну цілість — суспільство.

3. Суспільства.

Таким чином, ми бачимо, що суспільство є ніщо инше, як об’єднання гуртів, скупин. верств і агрегатів (в тім числі і громад) в одну взагаочинну цілість. Одначе була-б то велика хиба думати, що суспільство і держава ніби те саме. Держава є громадою, як місто і село: держава є вища громада, а село низча. Що-між ними є велика ріжниця в числі і я кости функцій (обовязків) і прав, але в засаді держава має подібні прикмети як у міста, а навіть і села.

Одначе діяльність і звязок людей переходить через державні кордони так само, як діяльність селян (певного села) і діяльність міщан (певного міста) переходить за межі своїх громад. Мовна скупина і релігійна звичайно не вкладаються в рямці держави. Ось українці живуть в 4-х державах, а в кожній з їх є українці і православні, і уніяти, і протестанти і ще иншої віри і безвірники.

Хіба між українцями нема звязку через кордони держав? Є. Так і всі народи. Звязок або взаїмочинвість між людьми установлений по всьому світі, отже суспільство є тепер світове, а суспільства державні, краєві, мійські, сельські — це є лише штучний поділ, щоб ми могли точніше уявляти собі те місце суспільної взаїмочинности, про яке говоримо з кимсь. З другого боку суспільства одріжняємо якраз на основі мови: увесь людський світ розбитий на такі частини, які позвязувані кожна окремою мовою, В межах окремого мовного звязку діє окреме суспільство, що звязане свідомістю, однаковим розумінням значіння слів.