Сторінка:Микола Гнатишак. Історія української літератури, ч. I (1941).djvu/105

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

в меншій мірі також вщеплювання любови до рідної землі й народу, патріотична дбайливість за добро держави та почуття високої національної гідности. Оці визначні ідейні ціннощі вирощуються в усіх визначніших літературних творах II. періоду на психічному тлі сильного реліґійно-національного, лицарського патосу, войовничого духа й активістичного, боєвого світогляду. Лицарі духа — черці і лицарі меча — князі й дружинники, як найвизначніші письменники тої доби, позначили свої великі твори печаттю лицарського духа та створили таким чином високі ідейні ціннощі, яких пізніші покоління в своїй малості довго не вміли, а то ще й досі не вміють збагнути: приписують найстаршому українському письменству такі прикмети, як «мертву церковщину, нежиттєвість, пасивність» і т. п., а цим не лише що роблять велику кривду нашим найбільшим письменникам усіх часів, але й зраджують свою власну духову неспроможність вилетіти на ті ідейні вершини, на яких тоді наше письменство було дома.

 

Мистецькі вартості.

53. Літературно й мистецько це наше найстарше письменство було, на свій час, вповні адекватне своїй високій ідейній вартості. Коли й чужа літературна мова ставила тут важкі перешкоди, то тим більша заслуга наших тодішніх письменників, що вони з цими перешкодами побідно бо-