тури в обновлених формах т. зв. південнославянського відродження, і міг закрити собою чимало деталів західнього культурного впливу. Вкінці третя причина — це була взагалі чисельна й якісна вбогість наших літературних надбань того часу. Нечисленні й літературно слабі твори не були спроможні належно відбити в собі ці західні культурні впливи, яких перша хвиля тоді мабуть таки пройшла була Україною.
Україна і Захід.
4. Важним проявом цих західніх духових впливів були передусім спроби нашого вищого духовенства церковно зєднати Україну з Римом; спроби, роблені спершу з ініціятиви короля Данила, а далі, вже в XV. ст., митрополитом Григорієм Цамвлаком у Констанці, митрополитом Ісидором у Фльоренції, та вкінці відомим Мисаїлом. Крім того не без великого культурного впливу були звязки Романа і Данила з римським Апостольським Престолом, інтенсивні дипломатичні зносини Романовичів зі західніми державами та родинні й династичні звязки тодішніх наших князів з західньоевропейськими панівними домами, а українських вельмож зі західніми шляхетськими родами.
Але передумова дійсного культурного розцвіту в III. періоді, сильна Галицько-Волинська держава, жила закоротко на те, щоби принести буйні плоди і на літературній ниві. З 1340. po-
