ком династія Романовичів вимерла і почалися для держави важкі часи. Короткотривала боярська влада, потім наїзд польського короля Казимира, далі панування угорського короля Людвика, — все це довело вкінці в 1387. р. до закріплення польської влади в Галичині. Інші українські землі заняла в XIV. стол. Литва, яка теж скоро підпала під польські державні впливи.
«Вже ґеоґрафічне положення України — пише М. Возняк — вимагало її зносин зі Заходом, бо ж вона має своїми сусідами й угрів, і словаків, і поляків. Ці зносини стали тим живіші, коли західні українські землі дісталися під польське й литовське панування й коли останнє поширилося також на інші українські землі. В звязку з західніми впливами стояв і приплив течії живої мови до письменської. В Литві появилися сойми і маґдебурське право, все це закликало до державного життя найвищий і середній шари міської кляси суспільства».
Експансія української культури.
5. І саме серед цих умовин повторилася стара історія про те, як то менше культурний завойовник підпадає під непереможний культурний вплив побідженого, політично слабого, але високо-культурного народу. Таке сталося колись з Римлянами після упадку Греції, так було і з диким племенем болгар, яке вправді завоювало словянську землю, але само приняло мову, куль-
