Сторінка:Микола Гнатишак. Історія української літератури, ч. I (1941).djvu/113

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

комдинастія Романовичів вимерла і почалися для держави важкі часи. Короткотривала боярська влада, потім наїзд польського короля Казимира, далі панування угорського короля Людвика, — все це довело вкінці в 1387. р. до закріплення польської влади в Галичині. Інші українські землі заняла в XIV. стол. Литва; яка теж скоро підпала під польські державні впливи.

«Вже ґеоґрафічне положення України — пише М. Возняк — вимагало її зносин зі Заходом, бо ж вона має своїми сусідами й угрів, і словаків, і поляків. Ці зносини стали тим живіші, коли західні українські землі дісталися під польське и литовське панування и коли останнє поширилося також на інші українські землі. В звязку з західніми впливами стояв і приплив течії живої мови до письменської. В Литві появилися сойми і маґдебурське право, все це закликало до державного життя найвищий і середньо ній шари міської кляси суспільства».


Експансія української культури.

5. І саме серед цих умовин повторилася стара історія про те, як то менше культурний завойовник підпадає під непереможний культурний вплив побідженого, політично слабого, але високо-культурного народу. Таке сталося колись з Римлянами після упадку Греції, так було і з диким племенем болгар, яке вправді завоювало словянську землю, але само приняло мову, куль-