Еволюція літературної мови.
22. На церковних книгах, що походять з III. періоду, особливо добре можна прослідити еволюцію в нашій літературній мові від староболгарської мови давнього типу, через церковно-словянську мову української редакції, через середньо- болгарські язикові впливи, аж до повільного формування нової, середньоукраїнської книжної мови.
Палєоґрафічний розвиток української книжки.
23. Видно на церковних книгах теж палєоґрафічний розвиток української книжки, себто перехід у техніці писання кирилицею від старого, великого й простолінійного, гарного уставу, через ріжні рукописні відміни того ж уставу і т. зв. полууставу аж до перших типів, що наближаються до середньоукраїнського скоропису. Зокрема ж добре видний тут у ініціялах, заставках і мініятурах стилевий розвиток від строгих форм старого візантинізму до буйного плетінкового, рослинного, а навіть звіринного орнаменту й живої фіґуральної ілюстрації XIV.—XV. вв. та навіть до перших памятків на західній ренесансовий стиль у XVI. в.
Література XV.—XVI. вв.
24. Головні західньоукраїнські літературні памятки XV. й першої половини XVI. в. своїм характером дещо відмінні від пізньовізантійської письменської творчости Києва XIV. століття.
