вісної людини, діяльність її розуму, почувань і фантазії, — словом, мова стала першим фактом поетичної творчости, першою памяткою народньої літератури, поезії».
Слово і поетичний твір.
10. Оця в основі потебніянська думка, незручним стилем і без повного зрозуміння передана М. Возняком у вступі до його «Історії української літератури», справді схоплює тісний звязок слова й мови з ґенезою й процесом літературної творчости, — але потребує деякого пояснення й доповнення. О. Потебня строго науковою психолоґічною методою встановив тісний звязок не лише між процесом мови й процесом літературної творчости, але й між внутрішньою структурою поетичного твору і внутрішньою структурою кожного слова зокрема. В освітленні самого Потебні звязок між мовою й літературою стає ще суттєвіший та ще інтимніший.
На думку Потебні, повстання й характер літературного твору тісно звязані з повстанням і характером кожного слова, що первісно було свого рода словесно-мистецьким мікрокосмом. В слові знаходимо в мініятурі всі складові частини аналоґічної вищої цілости — твору словесного мистецтва. «Кожне слово — каже О. Потебня, — як далеко сягає наш досвід, необхідно переходить через фразу, в якій це слово є поетичним твором»; «величезна маса слів, що ми їх несвідомо
