Сторінка:Микола Гнатишак. Історія української літератури, ч. I (1941).djvu/18

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

у суспільстві. Таким чином той лоетичний твір, який заспокоює дійсну внутрішню особисту потребу автора, відповідає також потребам, настроям і проблемам суспільства».

Тому теж, навпаки, мистецький словесний гвір усе рішаючим способом впливає на своє середовище, а цим і на ціле суспільне життя. Який з того висновок у відношенні до змісто?о й ідейно злих, розкладових творів та до проблеми моральної відповідальности авторів — кожному хіба ясно.

Таксамо здоровий психологічний, культурноісторичний та естетичний розслід літературних творів доводить вкінці до висновку, що і в обсягу поетичної краси рішають навіть у естетичному сенсі не лише естетичні, але й ідейні, етичні та суспільні первні. Етичний — у широкому сенсі  — момент грає в поезії дуже важну ролю та в рішаючий в тому сенсі, що гарний мистецький твір перестає бути в повному розсягу гарним, якщо він не є осяяний високим етичним ідеалом. Естетичний смак людини, як одноцілої індивідуальности, розвивається в тісному звязку з іншими сферами її душевного життя і змислового сприймання. Для людини, що органічно собі за*

своїла означені релігійні, національні чи суспільні засади, вже тим самим і естетичні цінності твору, надиханого протилежними ідеями, мають інший характер, ніж для прихильника ідеології